В останній звістці Financial Times знайшли ще четверо українських дітей у віці від 8 до 15 років, які були вивезені до Росії. Та не лише це їх вразило. У Росії дітям змінили імена, а всі документи, пов’язані з їх усиновленням, мовчать про їх походження з України. Ця ситуація, за міжнародним правом, може бути визнана як геноцид – злочин проти людства.
Справа не лише у дітях. Це лише один із багатьох прикладів агресії Російської Федерації проти України. Геноцид – це тільки вершина айсберга, але чому багато людей у Росії вибирають не помічати цього?
У публічних заявах часто чути відмову від відповідальності та навіть спроби звинуватити саму Україну у вчиненому злочині. Люди говорять, ніби нічого такого не траплялося, як якісь химерні фантазії. Це нагадує ситуацію, коли німці, живучи біля концтаборів, закривали очі на очевидне. Вони знали, але вирішили не помічати.
У Росії ця сама динаміка. Багато людей, навіть не слідкуючи за пропагандистськими передачами, знають про злочини, але обирають замовчувати. І коли путінізм мине, вони будуть першими, хто осудить Путіна, виправдовуючи свої попередні дії обставинами.
Ця ситуація вимагає уваги та реакції. Наша обов’язкова реакція – це розповсюдження інформації. Кожен, хто знає правду, повинен привернути увагу до цього питання. Тільки тоді ми зможемо побачити зміну.
Посилання на статтю: Верховна Рада відновлює доступ журналістів до своїх кулуарів
Ця стаття розкриває найсвіжіші події, пов’язані з агресією Росії проти України та нагадує нам про важливість не замовчувати правду.