Президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з представниками саміту «Україна — Північна Європа» закликав міжнародну спільноту надати Україні запрошення до НАТО. Він підкреслив, що йдеться не про повноправне членство, а саме про політичне рішення, яке створить геополітичну ясність для України та Європи.
«Запрошення до НАТО — це не те саме, що повне членство в Альянсі. Деякі лідери уникають відповіді, коли їх просять про запрошення, ніби ці поняття однакові. Така відповідь є несправедливою, це просто спосіб сказати “ні”», — наголосив Зеленський, звертаючи увагу на небажання деяких західних партнерів ухвалювати чіткі рішення на користь України.
Проблеми з підтримкою з боку партнерів
Зеленський також критично оцінив реакцію американських партнерів на запити України, наголосивши на відсутності повної конфіденційності у відносинах між Києвом і Вашингтоном. Останні повідомлення у медіа стосовно запитів України на ракети далекої дії, такі як Tomahawk, він назвав виявом розбіжностей. «Між партнерами не повинно бути витоку конфіденційної інформації», — зазначив він.
Президент також згадав про виклики, з якими Україна стикається в зимовий період: відсутність світла, тепла та інші труднощі, що стають все гострішими.
Загроза втрати підтримки від країн-союзників та критика ескалації з боку Росії
Зеленський відзначив, що у світлі нових викликів, таких як прибуття додаткових північнокорейських військових до Росії, деякі країни продовжують обмежувати допомогу Україні через побоювання «перетнути червоні лінії». Однак, на думку президента, саме такі кроки Росії та її союзників є ескалацією ситуації, а не запити України на підтримку оборонного характеру.
Перед самітом у Вашингтоні українські партнери обіцяли поставити системи ППО, але Україна отримала лише незначну частину допомоги, ухваленої Конгресом на 2024 рік. Зеленський наголосив, що основні перешкоди полягають у бюрократичних затримках і питаннях логістики.
Позиція України щодо територіальних поступок і прагнення до мирного вирішення конфлікту
Президент висловив чітку позицію щодо спроб вирішити конфлікт через територіальні поступки. Зокрема, він відповів на заяви деяких іноземних політиків, які вважають, що Україна повинна поступитися частиною своїх територій задля досягнення миру. Зеленський запевнив, що жодні територіальні поступки не є прийнятними.
Окремо президент торкнувся питання атомної безпеки, наголосивши на тому, що, попри наявність можливостей, Україна ніколи не прагнула захоплювати російські об’єкти, такі як Курська АЕС, що підкреслює її прагнення до стабільності.
Взаємини з сусідніми державами та блокування з боку Угорщини
Зеленський розповів про труднощі з сусідньою Угорщиною, яка блокує деякі ініціативи щодо інтеграції України в НАТО. Він зазначив, що Україна веде перемовини з угорським урядом щодо підготовки двостороннього документу, аби подолати цю перешкоду. Президент підкреслив, що Україна хоче перемагати без блокад з боку сусідів, а навпаки — з їхньою підтримкою.
Непослідовність підтримки партнерів і нові виклики на міжнародній арені
Зеленський зауважив, що багато країн підтримують Україну на словах, але реальних рішень ухвалюється недостатньо. Він висловив сумнів, що навіть потенційне припинення конфлікту з Росією означатиме повну стабільність для України, оскільки деякі партнери вже зараз схильні обмежувати підтримку, вважаючи українські запити «надмірними».
Наприкінці пресконференції Зеленський повідомив, що український уряд створює департаменти за кордоном, щоб представляти інтереси українців і сприяти їх поверненню до України. Він зауважив, що багато європейських країн надають пріоритет працевлаштованим українцям, і цей процес потребує координації для стабільного економічного відновлення.
Для ознайомлення з іншими аспектами проявів російської агресії запрошуємо вас прочитати статтю «Черговий прояв фашиської натури», де описані останні факти про порушення міжнародного права з боку РФ.