У світлі наростаючого тиску з боку міжнародної спільноти щодо завершення війни в Україні, заявлені наміри президента США Дональда Трампа стосовно мирного розміщення конфлікту між Російською Федерацією та Україною стали предметом гострого обговорення. Однак, за кадром політичних заявлень ховаються складні дипломатичні ігри, які можуть мати фарсовий або навіть небезпечний для України підтекст.
Трамп і “мирне рішення”: деталі дипломатичного марафону
Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що його мета — досягнення мирної угоди між Україною та РФ. За словами Трампа, він планує зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним “в якийсь момент”. Однак це ствердження супроводжується серією подій, які викликають питання щодо реальних намірів американської адміністрації.
Представник Госдепартаменту Теммі Брюс акцентувала увагу на тому, що жодна динаміка переговорів неможлива, поки триває кровопролиття в Україні. “Це не конфлікт, який може затягнутися ще на півроку або рік. Це справжня мясорубка, і ми бачимо, що безперервність стрільби та вбивств робить будь-які результати неможливими”, — наголосила Брюс.
Незважаючи на це, спецпредставник Трампа Стів Уіткофф уже провів зустріч у Санкт-Петербурзі з представником Путіна Кіріллом Дмитрєєвим, який знаходиться під санкціями США через свої зв’язки з Кремлем. Цей факт викликав масштабну критику серед республіканців, які звинуватили Уіткоффа в порушенні протоколу безпеки. “Уіткофф має піти, а його місце зайняти Марко Рубіо,” — пише республіканець Ерік Левін у листі, адресованому колегам.
“Росія має діяти”: Трамп про трагедію в Україні
У своїх недавніх коментарях Трамп також упрекнув Москву у медлительності у вирішенні конфлікту. “Сотні людей гинуть кожен тиждень у цій війні, яка є жахливою і безглуздою. Росія має діяти,” — заявив американський президент.
Однак, за даними Reuters, Уіткофф передав Трампу позицію російської сторони, яка полягає у вимогах повного контролю над Луганською, Донецькою, Запорізькою та Херсонською областями як умови для прискорення мирних переговорів. Ця ідея була категорично відкинута спецпредставником Трампа по Україні генералом Кітом Келлоггом, який наголосив, що Київ готовий обговорювати лише компромісні умови, але ніколи не піде на односторонню сдачу територій.
Келлогг і “поділ України”: правда чи фейк?
Однією з найбільш скандальних новин стало повідомлення видання The Times про те, що Келлогг запропонував поділити Україну на зони впливу, аналогічно тому, як це було з Берліном після Другої світової війни. У документі, який аналізували журналисти, згадувалася можливість створення буферної зони ширинов 18 миль між силами України та РФ, а також розміщення британських і французьких військових на західній частині країни.
Генерал Келлогг швидко опротестував цю інформацію. “Речі, про які йшла мова, стосувалися районів відповідальності союзничих сил, а не поділу України. Я ніколи не говорив про розділення території,” — заявив він у своїй офіційній відповіді.
Європа і “гарантійна місія”
На тлі всіх цих дискусій голова оборонного відомства Німеччини Боріс Пісторіус підкреслив важливість підтримки України європейськими державами. “Ми забезпечимо, щоб Україна отримувала воєнну допомогу і в майбутньому. Росія має зрозуміти, що Україна здатна продовжувати боротьбу, і ми підтримаємо її в цьому,” — заявив Пісторіус на прес-конференції після засідання коаліції “Рамштайн”.
Він також пояснив відсутність міністра оборони США Піта Хегсета на засіданні, зазначивши, що це було пов’язано з графіком, а не з приоритетами. Хегсет, за словами Пісторіуса, активно бере участь у процесі та надає коректні оцінки щодо участі Європи у підтримці України.
Чому мир у 2024 році все ще здається недосяжним?
Незважаючи на численні спроби знайти дипломатичний вихід із ситуації, експерти скептично ставляться до можливості швидкого закінчення війни. Представники українського уряду та міжнародні спостерігачі підкреслюють, що Москві потрібно не просто перемир’я, а контроль над значними територіями, що зводить нанівець будь-які наміри досягти справжнього миру.
Кремлівське керівництво, за словами Дмитрієва, вимагає від Західних партнерів зняття санкцій з громадянської авіації РФ як умови для переговорів. Однак такі вимоги виглядають нереалістичними на тлі поточного стану міжнародних відносин.
Висновок: що чекає Україну?
Поки світ очікує на конкретні кроки з боку Трампа та його команди, стає зрозумілим, що будь-який мирний процес потребує не тільки дипломатичних угод, але і реального визнання Росією своїх злочинів проти України. Без цього будь-які перемовини можуть стати лише механізмом для легітимізації окупації, а не шляхом до справжнього примирення.