Саміт Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) вирішив відмовитися визнавати легітимність Володимира Путіна як президента Російської Федерації. У своїй резолюції ПАРЄ закликає країни-члени та спостерігачів в Раді Європи, а також Європейський союз, припинити будь-які контакти з Путіним, крім справ, пов’язаних з гуманітарними та миротворчими цілями.
Це рішення ПАРЄ стало відповіддю на гибель відомого опозиційного активіста Алексея Навального та висловлену необхідність протистояти тоталітарному режиму Путіна та його воєнній кампанії проти демократії.
Вже у 2023 році ПАРЄ визнала Путина нелегітимним після закінчення його президентського терміну.
Це рішення ПАРЄ відображає зростаючу обуреність міжнародної спільноти стосовно дій Кремля та підтримку демократії в Росії.
Але чи вдасться цим країнам домогтися змін у політиці Росії? Багато експертів підкреслюють, що політичні та економічні зв’язки між Росією та західними країнами також грають важливу роль у таких рішеннях.
Насамперед, варто зазначити, що резолюція ПАРЄ не має прямого впливу на політику Росії. Проте вона є важливим сигналом для міжнародної спільноти щодо ставлення до демократичних цінностей та прав людини.
Путінський режим стає об’єктом все більш активного міжнародного протистояння через його дії на внутрішній та міжнародній арені. Населення Росії та світова спільнота сподіваються на зміни в цій країні, які б дозволили їй розвиватися в напрямку демократії та прав людини.
Інша ключова аспект цього рішення – це спроба підвищити тиск на Росію через міжнародні механізми, такі як ПАРЄ та Європейський союз. Чи призведе це до змін у політиці Росії, чи стане це лише однією з кількох невдалих спроб – покаже час.
Незважаючи на це, резолюція ПАРЄ відображає загальний настрій міжнародної спільноти та вказує на необхідність подальших дій у напрямку підтримки демократії та прав людини в Росії.